24 ЛЮТОГО: ДЕНЬ, ЩО РОЗДІЛИВ ЖИТТЯ НА «ДО» ТА «ПІСЛЯ»
24 лютого ми вшановуємо день, що назавжди «запікся» у пам’яті кожного українця. День, коли час зупинився, аби розпочати відлік нової, кривавої, але героїчної сторінки історії українського народу.
24 лютого – це не просто річниця початку повномасштабного російського вторгнення на територію України, це – день нашого спільного болю, незламності та переродження. Українці згадуючи ранок цього дня пам’ятають: звуки вибухів, черги до військкоматів, очі рідних на вокзалах, а також неймовірне відчуття єдності, що стало нашою найсильнішою зброєю.
Цей день, насамперед, про полеглих воїнів, які віддали життя, щоби ми могли бачити світанок; мирних жителів, чиї долі були зруйновані російською агресією; волонтерів, медиків і рятувальників, які стали ангелами-охоронцями для всієї країни.
За цей час ми довели всьому світу: Україна – це не територія на мапі, це – дух, що неможливо зламати. Попри темряву обстрілів, холод, блекаути, ми продовжуємо триматися, допомагати фронту та вірити у Перемогу.
Ми стоїмо. Ми боремося. Ми переможемо. Бо за нами правда, і з нами весь світ.
У цей день, о 09.00 ранку, схилімо голови в загальнонаціональній хвилині мовчання. Згадаймо кожного, кого забрала ця війна.
Пам’ятаємо ціну свободи.
Слава Україні! Героям Слава!
/Третьякова О.В./
