ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА – ПЕРЕДУМОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
Постійне забруднення навколишнього середовища має негативний вплив на стан довкілля та здоров’я людини. Забруднене повітря (вихлопні гази, промислові викиди, дрібнодисперсний пил тощо) легко проникає в організм через дихальні шляхи і спричиняє респіраторні та серцево-судинні захворювання. Забруднена вода є джерелом інфекційних захворювань, що можуть призводити до онкологічних захворювань. Ґрунти також є важливим ланцюгом у передачі забруднень. Токсичні речовини з промислових відходів, нелегальних сміттєзвалищ просочуються до ґрунту, звідки можуть потрапляти у питну воду та рослини, що потім споживає людина, накопичуючись в організмі у вигляді токсинів, спричиняючи інфекційні захворювання.
Задля уникнення шкідливого впливу побутового сміття на довкілля та організм людини, в Україні реалізуються: Національний план дій з охорони навколишнього середовища на період до 2025 року (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 443-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього середовища на період до 2025 року») та Національний план управління відходами до 2033 року (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1353-р «Про затвердження Національного плану управління відходами до 2033 року»). Цими документами обумовлено доцільність реалізації просвітницької роботи серед здобувачів освіти з питань охорони навколишнього середовища, сортування та утилізації (вторинної переробки) побутового сміття (пластику, паперу, скла, металевих виробів, небезпечних відходів, органіки тощо).
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА «ТРИВАЛЕ ЖИТТЯ ПЛАСТИКУ»
Щороку у світі виробляється понад 380 мільйонів тонн пластику. Значна частина його використовується лише один раз, а потім викидається. У результаті він розкладається сотні років, виділяючи токсичні речовини в ґрунт і воду. Отруюючи природу та живі організми, зокрема й організм людини. Тому, питання вторинної переробки пластику є актуальним, нагальним та економічно доцільним.
Не весь пластик можна переробити. Для ефективної утилізації його необхідно сортувати за типом. За зовнішнім виглядом пляшки, плівки або пакування неможливо визначити, з якого матеріалу вони виготовлені. Щоб уникнути невизначеності, на вироби наноситься маркування: складений зі стрілок трикутник із цифрою всередині від 1-го до 7-ми. Кожній цифрі відповідає свій вид полімеру. Відповідно до інформації, що розміщена на сайті «Національна мапа пунктів прийому вторсировини» (https://recyclingpoints.org/#rec298923903), створеному у рамках проєкту Всеукраїнського молодіжного руху «Let’s do it Ukraine» за підтримки компанії PepsiСo Україна, PepsiСo Foundation, є сім основних типів пластику, із яких чотири підлягають вторинній переробці:
PET або ПЕТ (поліетилен терефталат – 1): пляшки для напоїв, косметичної продукції, молочних продуктів, рослинних олій, соусів тощо;
PEHD (HDPE) (поліетилен високої щільності – 2): пляшки та пакети для молочних продуктів, косметичних засобів (шампунів), кришечки для пляшок, одноразовий посуд, контейнери для продуктів харчування, іграшки, міцні господарські сумки, фасувальні пакети та ящики тощо;
PELD (LDPE) (поліетилен низької щільності – 4): пакувальні матеріали (пакети, пакувальна плівка), CD та DVD диски тощо;
PP або ПП (поліпропілен – 5): посуд для гарячих страв, відра, одноразові шприці, кришки для пляшок, пляшки для кетчупів, стаканчики для йогуртів тощо;
і три не підлягають вторинній переробці:
PVC або ПВХ (полівінілхлорид – 3): меблі, упаковка побутової техніки, віконні профілі, труби, покриття для підлоги, взуття, деяка медична продукція тощо;
PS або ПС (полістирол – 6): одноразовий посуд, контейнери для їжі, пакувальні таці для продуктів харчування в супермаркетах, фасувальні коробки для яєць тощо;
OTHER – 7: інші види пластмас, зокрема багатошарові упаковки або упаковки із суміші кількох видів пластику.
Виробничий процес виготовлення кожного з видів пластику різний. Він залежить від його складу. А от процес його вторинної переробки переважно однаковий, зокрема:
- сортування – відходи сортують за типом, кольором та іншими характеристиками (може відбуватися вручну або за допомогою автоматизованих систем);
- очищення – пластик миють, щоб видалити залишки їжі, етикетки та інші забруднення;
- подрібнення – чистий пластик подрібнюють на дрібні фракції («флекси»);
- грануляція – подрібнені «флекси» розплавляють і формують у маленькі гранули, які є сировиною для нових виробів;
- виробництво – з отриманих гранул виробляють нові пластикові вироби.
В Україні переробка пластикового сміття перебуває на стадії розвитку. Наразі працює декілька підприємств, що спеціалізуються на його прийомі та переробці, наприклад:
PrimaPak – переробка пластикових відходів від промислових підприємств з усієї Україні (https://surl.li/rwbwxo);
Пласт ЛОМ – приймає різні види пластику та здійснює вивіз відходів з будь-якої точки України (https://plast-lom.com.ua/kontakty/);
PLAST1 – переробка вторсировини (https://surl.li/hfufuu) та інші.
Проблема пластикового сміття – це спільна відповідальність людства. Кожна людина може зробити свій внесок у її вирішення, ‒ правильно сортуючи сміття (пластик, папір, скло, органічні відходи), зменшуючи обсяги його використання (використовуючи багаторазові альтернативи), та відповідально обираючи продукти (віддавайте перевагу продукції в екологічній тарі або взагалі без неї).
