ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ!»
У багатьох країнах світу Вербну («верба» – багниця, верболіз, рокита, шелюга, білолоз, жовтолозник) неділю називають Пальмовою. Деякі види рослин з роду верба мають і деревну, і кущову форми). Гілками цієї рослини встеляли дорогу та вітали Ісуса Христа під час в’їзду в Єрусалим. Пальма є символом чистоти і непогрішності. Проте, на слов'янських територіях пальми не ростуть, а весна настає з цвітіння верб. Тому й пальмові гілки люди замінили вербовими.
Оскільки в Україні пальми не ростуть, наші предки, віддаючи шану Ісусу, несли до церкви вербові гілки. Саме вони стали аналогом пальмових гілок, якими іудеї прославляли Ісуса Христа в Єрусалимі. Тому й свято стало називатися Вербною неділею.
Сьогодні, для більшості українців, верба є символом життя, наближення одного з найбільших християнських свят – Великодня.
Вербна неділя означає відродження й перемогу життя над смертю. І цей процес, такий важливий для нас, українців, символізують саме вербові гілки.
То що ж у вербі такого, якщо вона асоціюється з такою надзвичайно важливою місією?
Ось лише деякі цікаві факти про вербу:
- Щороку може рости заввишки три метри.
- Саліцилову кислоту вперше було знайдено у вербовій корі.
- Використовується для зцілення в народній медицині.
- Окрім кошиків, меблів, огорожі, з неї виготовляють ще й народні інструменти, наприклад, кобзи та бандури.
- Здавна вказувала людям, де вода, оскільки росте у вологих місцях: «Де срібліє вербиця – там здорова водиця».
- Верба залишила свій слід ще й у народному фольклорі: «За вами золоті верби ростуть», «Така правда, як на вербі груша».
- Вербу використовують в народних замовляннях як символ всесвітнього Дерева, вона уособлює царство світла.
Тож допоможи нам, вербонько, остаточно вигнати ординську пітьму з нашої квітучої української землі!










