У Законі України від 16 листопада 2022 року № 2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці», що набув чинності 11 грудня 2022 року, прописано визначення мобінгу як терміну. Мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність. Законом Верховної  Ради України від 1 грудня 2022 року № 2806-ІХ  «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці» визначено відповідальність за цькування і приниження на робочому місці.

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 04.09.2023 № 335-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2023-2024 навчальному році», навчально-методичним  відділом моніторингу якості освіти та зовнішнього незалежного оцінювання Сумського ОІППО було проведено моніторингове дослідження «Мобінг у закладах загальної середньої освіти: запобігання і протидія» у закладах загальної середньої освіти Сумської області.

Головні завдання зазначеного вище дослідження полягали у вивченні:

• стану обізнаності педагогічних працівників із поняттям психологічного насильства на робочому місці;
• рівня психосоціального комфорту вчителів у освітніх закладах територіальної громади;
• наявності та частоти звернень педагогічних працівників стосовно систематичних цькувань у колективах;
• головних видів мобінгу, із якими стикаються вчителі у закладах освіти, хто є мобером та проти кого спрямовується пресинг;
• чинників, що призводять до виникнення насильства й тиранії в педагогічних колективах;
• напрямів та шляхів підтримки закладами освіти територіальної громади антимобінгової стратегії;
• основних джерел правового захисту педагогічних працівників та урегулювання робочих відносин при виникненні ситуації мобінгу в колективі.

Опитування проводилося шляхом анкетування представників адміністрації та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

У моніторинговому дослідженні взяли участь 314 респондентів із п’ятнадцяти закладів загальної середньої освіти Сумської області, із них:25 (8 %) представників адміністрації закладів освіти (директори, заступники директорів), 289 учителів (92 %).

У результаті аналізу отриманої інформації зроблено наступні висновки:

1. Більше половини (58 %) педагогічних працівників почувають себе у закладі освіти, у якому вони працюють, комфортно; 40 % опитаних учителів зазначили, що вони, у цілому, задоволені взаємовідносинами, що панують у колективі; 2 % відмітили, що у закладах освіти присутня недоброзичливість, заздрість та міжособистісна конкуренція.
2. Більше половини (56 %) педагогічних працівників відчувають атмосферу доброзичливості та взаємодопомоги у своїх колективах, переважна більшість (85 %) ніколи не стикалися зі зневажливим ставленням до своїх пропозицій, ідей або виконаної роботи.
3. Більше двох третин учителів (74 %) зазначили, що їх або їхніх колег ніколи не критикували в грубій чи образливій формі.
4. Більшість респондентів (84 %) указали, що керівництво закладів освіти ніколи не надавало перевагу окремим співробітникам без об’єктивних на це причин.
5. У закладах освіти, що брали участь в опитуванні, переважає демократичний стиль керівництва (100 %), за якого учителів заохочують брати участь у процесах прийняття рішень.
6. Більшість педагогічних працівників (79 %) зазначили, що вони повністю задоволені професійними стосунками з керівником закладу освіти та оцінкою своєї роботи адміністрацією (66 %). Учителі відмітили (67 %), що керівництво завжди реагує на їхні зауваження та пропозиції, що стосуються роботи у закладі освіти, та підтримує задоволення їхніх робочих інтересів і об’єктивних потреб.
7. Більше двох третин педагогічних працівників (67 %) відчувають підтримку адміністрації щодо свого професійного розвитку та визнання своїх досягнень, успіхів.
8. Учителі (71 %) позитивно оцінюють свої взаємовідносини з колегами, 71 % – готовність до взаємодопомоги; 80 % – не стикалися з відмовами колег у наданні допомоги чи навмисним ускладненням виконання своїх посадових обов’язків, а також самі ніколи не ігнорували аналогічних прохань.
9. За визначенням 76 % опитаних педагогічних працівників та 84 % керівників закладів освіти, мікроклімат у колективі сприяє міжособистісній співпраці його співробітників, водночас, 24 % респондентів-учителів та 16 % представників адміністрації закладів освіти зазначили, що співпраця переважно є ситуативною.
10. У закладах загальної середньої освіти проводиться активна робота щодо стабілізації взаємин у педагогічних колективах, створенню атмосфери задоволення педагогічною працею, спрямовуються зусилля на реалізацію соціально-психологічних функцій управління задля створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату.
11. Майже всі (95 %) педагогічні працівники, за останній навчальний рік, не стикалися з випадками мобінгу у своїй роботі, та 92 % керівникам закладів освіти не надходило жодних повідомлень з цього приводу.
12. У колективах сприяють створенню культури поваги та взаємопідтримки, зміцненню корпоративної культури, співпраці та командної роботи.
13. Три чверті (74 %) респондентів відмітили, що у закладі освіти, де вони працюють, розроблено чіткі правила (протоколи) щодо попередження й реагування на прояви насильства. Близько двох третин (69 %) опитаних підтвердили, що адміністрація закладів освіти оперативно та об’єктивно реагує на скарги та підозри, стосовно виявлення випадків мобінгу, забезпечуючи ретельний розгляд кожного випадку, вживаючи, при цьому, необхідних засобів.
14. Майже усі керівники (96 %) та 91 % учителів зауважили, що у закладах освіти, де вони працюють, регулярно проводяться заходи інформаційно-роз’яснювального характеру із усіма учасниками освітнього процесу щодо підвищення здатності ефективно запобігати конфліктним ситуаціям та реагувати на них. Водночас, 4 % представників адміністрації закладів освіти та 8 % опитаних учителів повідомили, що зазначений вище вид роботи проводиться регулярно, але тільки для учнів; 1 % педагогічних працівників відмітили, що у закладі освіти, де вони працюють, проводяться заходи інформаційно-роз’яснювального характеру, з метою виявлення ознак цькування, але не частіше, ніж один-два рази на рік.
15. Більше трьох четвертин (76 %) керівників закладів освіти відзначили, що у колективах не уникають спілкування або навмисного відчуження окремих співробітників. Більше третини (36 %) представників адміністрацій стверджують, що серед колективу не було випадків поширення чуток та недостовірної інформації, яка мала негативний вплив на репутацію його членів.
16. У більшості випадків, учителі задоволені створеними у закладах освіти умовами для своєї професійної діяльності. Зокрема, 60 % респондентів висловили своє повне задоволення раціональним використанням свого робочого часу, навчально-матеріальною базою закладу освіти та умовами праці у ньому (42 %). Для майже половини (46 %) респондентів-учителів покладені на них завдання повністю відповідають їхнім посадовим обов’язкам.
17. Більше ніж три чверті респондентів (81 %) відповіли, що ніколи не стикалися у своїй роботі з високим рівнем вимог та недостатньою підтримкою зі сторони керівництва; у 5 % учителів є велике коло обов’язків, вони інколи відчувають брак підтримки та зазнають надмірної критики керівництва.
18. У педагогічних колективах закладів загальної середньої освіти, що брали участь у дослідженні, відсутня необґрунтована критика, незадовільна оцінка роботи керівництвом, надмірна прискіпливість та навантаження педагогічних працівників, а також не мають місця випадки навмисного обмеження доступу до необхідної інформації.
19. Опитані директори періодично стикалися з проявами мобінгу на робочому місці по відношенню до себе: 20 % – із поширенням чуток та недостовірної інформації серед колективу, що мали негативний вплив на репутацію; 20 % – із вербальною агресією (умисні висловлювання інших осіб, спрямовані викликати негативні переживання, образи, погрози); 12 % – із постійною необґрунтованою критикою та незадовільною оцінкою роботи; 8 % – із соціальною ізоляцією в колективі (відсутністю неформальних відносин та спілкування з іншими членами педагогічного колективу); один керівник закладу освіти зазначив, що його навмисно обмежували у доступі до необхідної інформації. Але ці випадки, за визначенням респондентів, носять ситуативний характер.
20. За визначенням більше двох третин педагогічних працівників (73 %) педагогічних працівників, при виникненні ситуації мобінгу в колективі, за захистом своїх прав, у першу чергу, вони б звернулися до безпосереднього керівника; 11 % – взагалі б нікуди не зверталися; 7 % – до своїх колег; 3 % учителів відповіли, що для отримання допомоги звернулися б до керівника вищого рівня; 3 % – інших правозахисних організацій; 2 % – первинної профспілкової організації; 1 % – суду.
21. У більше половини (60 %) опитаних учителів не виникало бажання змінити своє місце роботи, якби у них була така можливість. Більше третини респондентів (34 %) відмітили, що вони ніколи не замислювалися над питанням повторного працевлаштування; 6 % відповіли, що, якби у них була така можливість, вони б хотіли змінити своє місце роботи.
22. Майже усі керівники (96 %) закладів освіти, при виявленні ситуації мобінгу у колективі, намагалися б відразу залагодити конфлікт, що свідчить про цілковите усвідомлення керівництвом покладеної на них відповідальності за створення безпечного та дружнього робочого середовища.

Блогът Click here очаквайте скоро..

Full premium Here download theme for CMS

Bookmaker Bet365.gr The best odds.