Одним із пріоритетів державної політики та безпеки України є національно-патріотичне виховання. В умовах воєнного стану виховний процес набуває вагомих ознак національного характеру. На сучасному етапі, коли існує пряма загроза втрати державної незалежності, виникає нагальна потреба посилення національно-патріотичного виховання молоді на основі національних та європейських цінностей.

На виконання наказу Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 12.09.2022 № 102-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2022-2023 навчальному році», у період з 01.11.2022 по 20.11.2022 було проведено моніторингове дослідження стану організації національно-патріотичного виховання в закладах освіти.

Метою дослідження є отримання інформації про стан організації та результативності виховної роботи з питань національно-патріотичного виховання в закладах освіти.

Для реалізації окресленої мети були поставлені наступні завдання:

• вивчити стан виховної роботи з національно-патріотичного виховання в закладах освіти, проаналізувати діяльність педагогів щодо організації національно-патріотичного виховання учнів;
• виявити думку учнів 5-6-х класів щодо національно-патріотичних цінностей;
• виявити стан сформованості ціннісних орієнтацій, національно-патріотичної свідомості учнів 10-11-х класів;
• надати рекомендації щодо організації національно-патріотичного виховання в закладах освіти.

Дослідження проводилось методом анкетування заступників директорів з виховної роботи, учителів, учнів закладів освіти, які навчаються в 5-6-х та 10-11-х класах, батьків.

Моніторинг був проведений  у  восьми закладах загальної середньої освіти Сумської області. У дослідженні узяли участь 490 респондентів. Окрім одного заступника директора з кожного закладу освіти,  на питання анкет відповіли 88 учителів, 156 учнів 5-6-х класів, 140 учнів 10-11-х класів, 98 батьків.

У результаті аналізу отриманої інформації зроблено наступні висновки:

1. Результати моніторингового дослідження стану організації національно-патріотичного виховання свідчать про те, що у всіх досліджуваних закладах освіти робота з цього напряму носить системний характер.
2. Першочерговими завданнями, які ставлять заступники директорів з виховної роботи у процесі роботи з національно-патріотичного виховання учнів, є формування української громадянської ідентичності, патріотичної свідомості учнів; утвердження гуманістичної моральності; формування здатності протидіяти ворожій пропаганді.
3. Усі представники адміністрації закладів освіти впевнені, що освітній процес у закладах в повній мірі забезпечує формування в учнів національно-патріотичної свідомості. Серед учителів так вважає 95 % опитаних.
4. Заступники директорів зазначили, що у всіх закладах вивчається Державний гімн, історія та зміст державних символів, виховується повага до державної атрибутики; проводять культурно-масові заходи щодо ознайомлення з українською культурою та традиціями; організовують вшанування сучасних героїв-захисників, волонтерську діяльність та патріотичні флешмоби, проводять військово-спортивні змагання, ігри.
5. Більшість опитаних заступників директорів (63 %) указали, що вони забезпечені програмами та методичними матеріалами з даного питання частково, два заклади забезпечені повністю, один заступник директора зазначив, що методичні матеріали з цього питання відсутні.
6. Усі вчителі формують в учнів громадянську ідентичність, любов і гордість за власну державу; національну свідомість, активну громадянську позицію; повагу до української мови як національної цінності. Однак, як показало опитування учнів 10-11-х класів, така цінність, як національна ідентичність, гордість за свою національну приналежність є пріоритетом для третини старшокласників.
7. Більшість педагогів найефективнішими формами щодо формування національно-патріотичної свідомості вважають зустрічі з учасниками бойових дій, вшанування сучасних героїв-захисників (76 % відповідей учителів); участь у благодійних ярмарках, акціях, волонтерській діяльності (62 %); військово-спортивні ігри, змагання, збори-походи (56 %); святкування державних та національних свят (52 %). Учителі менше уваги приділяють соціально-проєктній діяльності учнів (22 %), роботі патріотичних гуртків, клубів (19 %), участі в діяльності громадських, національно-патріотичних організацій (18 %).
8. Більшість респондентів-старшокласників обрали організацію патріотичних флешмобів (69 %); військово-спортивні змагання, збори-походи; святкування державних та національних свят; зустрічі з учасниками бойових дій, вшанування сучасних героїв-захисників. Лише 14 % опитаних цікавить робота в гуртках, клубах національно-патріотичного спрямування та 4 % – соціально-проєктна діяльність, участь у доброчинних проєктах, тобто власна громадянська активність.
9. Педагоги недооцінюють таку форму формування громадянської, національної свідомості, як дискусії щодо аналізу історичних та сучасних соціально-політичних подій (цю форму роботи обрали лише 14 % учителів).
10. Усі педагоги закладів освіти співпрацюють з батьківською громадськістю з питань національно-патріотичного виховання: батьки активно залучаються до проведення заходів; за необхідністю, беруть участь у цих заходах.
11. Опитування учнів та батьків засвідчило, що всі учні 10-11-х класів та 94 % батьків задоволені процесом національно-патріотичного виховання в закладі освіти. Батьки вважають, що школа сприяє вихованню патріотизму, формуванню активної громадянської позиції учня.
12. Опитування виявило, що в процесі реалізації виховної роботи означеного спрямування виникають певні труднощі. Найчастіше вони з’являються через перевантаженість учнів навчальною діяльністю, що призводить до відсутності часу для участі в позанавчальній діяльності (80 % відповідей); 64 % учителів указали на брак часу для підготовки до заходів через велике навчальне навантаження, значну кількість звітів, паперової роботи.
13. У підлітковому віці важливим для дитини є особистісне самовизначення, самосприйняття себе як індивідуальності. Більшість старшокласників, у першу чергу, ідентифікують себе носіями певної майбутньої професії. Водночас, 32 % вважають себе українцями. Це свідчить про важливість національної ідентичності для третини опитаних; 18 % вважають себе патріотами України, 12 % – майбутніми захисниками (захисницями).
14. Переважну більшість старшокласників об’єднали такі цінності, як сімейне щастя, робота, матеріальний достаток. Патріотизм вважають пріоритетною цінністю 57 %; однак, національну солідарність, повагу до співвітчизників обрали як важливу цінність 40 % учнів; національну ідентичність, гордість за свою національну приналежність – менше третини (28 %) старшокласників.
15. Більшість учнів задоволені тим, що живуть в Україні; переважна більшість (90 %) відповіли, що вони є патріотами. Однак, патріотизм не асоціюється у старшокласників з активною  діяльністю на благо країни: лише 15 % учнів 10-11-х класів вважають, що патріот має брати участь у громадському житті країни; у волонтерській діяльності, допомагати співвітчизникам. Однак, серед учнів 5-6-х класів таких виявилось значно більше – 43 %.
16. Слід звернути увагу на те, що лише третина опитаних учнів завжди спілкуються українською мовою.
17. Більшість старшокласників (77 %) планують і в майбутньому жити й працювати в Україні. Планують жити й працювати за кордоном, у країні, де немає збройних конфліктів, 13 % старшокласників; 10 % відповіли, що їм байдуже, де жити та працювати, головне – бути забезпеченим.
18. Як показало дослідження, найбільший вплив на формування національно-патріотичної свідомості, громадянських позицій учнів 10-11-х класів мають заклад освіти, сім’я та соціально-політична, економічна ситуація в країні. Відповіді батьків подібні до відповідей старшокласників, проте, батьки дещо недооцінюють вплив на дітей громадських організацій та молодіжних угрупувань.
19. Важливим є питання шляхів підвищення рівня патріотизму сучасної молоді. Більшість опитаних педагогів та батьків переконані, що необхідно відроджувати і підтримувати національні традиції, звичаї у сім’ях; активніше залучати молодь до волонтерської діяльності, допомоги постраждалим від війни; проводити зустрічі з воїнами-захисниками, представниками національно-патріотичних організацій.
20. Учителі потребують певної методичної допомоги щодо сучасних ефективних інструментів, технологій, форм та методів (квести, кейси, акції тощо) формування національно-патріотичної свідомості учнів, практичних психологічних рекомендацій щодо роботи з дітьми в умовах війни.

Блогът Click here очаквайте скоро..

Full premium Here download theme for CMS

Bookmaker Bet365.gr The best odds.