Реформа профільної освіти є однією зі складових становлення Нової української школи. Нова українська школа орієнтована на потреби учнів та покликана надавати не лише необхідні знання, а й формувати ключові компетентності молоді, що сприятимуть свідомому обранню сфери професійної діяльності.

У Державному стандарті базової середньої освіти визначено мету Нової української школи, зокрема, це – «…формування компетентностей, необхідних для їх (учнів) соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії…».

Профорієнтаційна робота – один із головних аспектів виховної роботи закладу загальної середньої освіти, спрямований на підготовку учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця в суспільстві. Відстеження стану організації профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти є необхідною умовою впровадження принципів Нової української школи на етапах базової середньої та профільної освіти.

На виконання наказу Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від  04.09.2023  № 335-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2023-2024 навчальному році», у період з 05.02.2024 до 23.02.2024 навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти та зовнішнього незалежного оцінювання Сумського ОІППО було проведено моніторингове дослідження реалізації професійної орієнтації учнів закладів загальної середньої освіти.

Мета моніторингу полягала в аналізі стану організації та ефективності профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти.

Для реалізації окресленої мети були поставлені завдання:

• отримати інформацію про стан організації профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти;
• виявити мотиви професійного самовизначення учнів, їхньої готовності до свідомого вибору професії;
• порівняти уявлення різних груп респондентів щодо ефективності організації профорієнтаційної роботи в закладах освіти;
• виявити проблеми, що постають перед педагогічними працівниками у процесі організації профорієнтаційної роботи в закладах освіти;
• надати рекомендації  щодо підвищення ефективності профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти.

Дослідження проводилося методом анкетування заступників директорів закладів загальної середньої освіти, класних керівників, учнів 9-х, 11-х класів та їхніх батьків.

У моніторинговому дослідженні взяв участь 801 респондент із одинадцяти закладів загальної середньої освіти Сумської області, із них: 13 заступників директорів закладів освіти (2 %), 33 класні керівники  (4 %),  254 учні 9-х класів (32 %), 169 учнів 11-х класів (21 %), 332 батьки (41 %).

У результаті аналізу отриманої інформації зроблено наступні висновки:

1. Більшість педагогів (82 % заступників директорів і 65 % класних керівників) уважають, що профорієнтаційною роботою з учнями, у першу чергу, мають займатися заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти; 46 % опитаних батьків із цим погоджуються.
2. Заступники директорів (50 %) зазначили, що роботу з профорієнтації учнів мають здійснювати фахівці з цього питання – кар’єрні консультанти. Класні керівники (49 %) упевнені, що, окрім закладів освіти, профорієнтаційною роботою мають займатися центри зайнятості.
3. Заступники директорів закладів загальної середньої освіти (56 %) та класні керівники (44 %) не знімають відповідальності за профорієнтаційну роботу із закладів загальної середньої освіти.
4.  Усі представники адміністрації (100 %) закладів загальної середньої освіти та 73 % класних керівників зазначили, що в закладах освіти профорієнтаційною роботою займаються, здебільшого, класні керівники. Долучені до цього виду діяльності також заступники директорів, соціальні педагоги, психологи, учителі-предметники.
5. У закладах освіти є інформаційно-роздаткові матеріали профорієнтаційного спрямування для учнів (75 % відповідей класних керівників), стенди з інформацією про професії (50 % відповідей). Педагогічні працівники використовують профорієнтаційні сторінки на шкільних сайтах (69 %), мультимедійні презентації та відеоуроки (56 %). У закладах освіти майже відсутня спеціальна література про професії.
6. У семи з одинадцяти (64 %) закладів освіти відсутні комп’ютерні програми для психологічного тестування учнів; програми з переліком і характеристикою професій (для учнів різних вікових категорій); програми для розробки профорієнтаційних занять для вчителів. В одному із закладів освіти наявність таких програм підтвердив представник адміністрації закладу освіти, проте, класні керівники не знають про їх наявність. У цілому, комп’ютерними програмами профорієнтаційного спрямування в досліджуваних закладах освіти не користуються.
7.  У закладах освіти, здебільшого, використовуються традиційні форми профорієнтаційної роботи. Класні керівники (100 %) найбільш поширеними формами професійної орієнтації в закладах освіти називають лекції (бесіди); презентації закладів професійної освіти, коледжів, університетів; психологічні заняття та тренінги; опитування (тестування) учнів психологом щодо їхніх інтересів та здібностей. Переважна більшість учнів (від 70 % до 92 %) це підтверджують.
8.  Деякі форми профорієнтаційної роботи використовуються украй рідко. Так, 71 % учнів 11-х та 51 % учнів 9-х класів зазначили, що для них ніколи не проводили екскурсії на підприємства, не організовували зустрічі з представниками центру зайнятості (56 % відповідей учнів 11-х класів, 63 % – учнів 9-х класів). Ніколи не спілкувались із фахівцями з профорієнтації (кар’єрними менеджерами) 62 % учнів 11-х та 58 % учнів 9-х класів.
9. Найбільш поширеною формою допрофільної підготовки учнів є учнівські олімпіади (75 % відповідей), поглиблене вивчення одного або кількох навчальних предметів у базовій школі (67 %), вивчення бажань та можливостей учнів щодо необхідності введення того чи іншого профілю (64 %). Слід звернути увагу на те, що наявність у закладах освіти факультативів, предметних гуртків, клубів професійного спрямування, що відповідають інтересам учнів, підтвердили 27 % класних керівників та 25 % учнів 9-х класів.
10. Представники адміністрації закладів освіти, що брали участь у моніторингу, зазначили, що під час формування профілів навчання, керуються, переважно, результатами діагностики можливостей та здібностей учнів (71 %), готовністю вчителів до навчання учнів у профільних класах (65 %), запитами батьків (61 %), наявністю навчально-методичного забезпечення певного профілю (52 %).
11. Під час комплектування профільних класів у закладах освіти, ураховуються, насамперед, бажання учнів (94 % відповідей заступників директорів, 71 % – класних керівників), бажання батьків (49 % і 55 % відповідей, відповідно), рекомендації психологів (45 % і 58 % відповідей, відповідно).
12.  Більшість (72 %) учнів 11-х класів, які навчаються у профільних класах, та 63 % батьків задоволені профілями навчання, що пропонують у закладах освіти. Проте, значний відсоток учнів 11-х класів (37 %) не пов’язують свій вибір професії із профілем класу, в якому навчаються.
13.  На момент опитування, 65 % учнів 11-х класів визначились із професією (видом діяльності), 26 % – визначились, але мають певні сумніви; 9 % – поки не мають уявлення про майбутню професію.
14.   Вибір професії учнями 11-х класів достатньо усвідомлений лише для половини (52 %) опитаних: вони знають про попит на професію на ринку праці, специфіку та умови роботи, оплату праці, перспективи кар’єрного росту тощо; 21 % опитаних обізнані з майбутньою професію у цілому; 8 % – не замислювалися над цим питанням; 19 % – не змогли надати відповідь.
15.  Учні зазначили, що допомагають їм у виборі професії такі фактори, як знання про різні професії та види діяльності (59 % відповідей учнів 9-х класів, 35 % – учнів 11-х класів); інформація про сучасні професії, що користуються попитом на ринку праці (53 % відповідей учнів 9-х класів, 49 % – учнів 11-х класів). Поради батьків є більш важливими для учнів 9-х класів (21 %), а особисте спілкування з представниками різних професій – для учнів 11-х класів (25 %).
16.  Вирішальними у виборі професії, для більшості учнів, є особисті захоплення, власні схильності (63 % відповідей учнів 9-х класів, 71 % – учнів 11-х класів); власні здібності, можливості, рівень підготовки (43 % відповідей учнів 9-х класів, 50 % – учнів 11-х класів). Для учнів 9-х класів важливою є позиція батьків, старших членів сім’ї (35 %), а для учнів 11-х класів – попит на професію, можливість працевлаштування (44 %).
17. Класні керівники вважають, що зробити правильний вибір професії старшокласникам заважає відсутність чіткого розуміння власних можливостей та здібностей (56 % відповідей); недостатня поінформованість, поверхневе уявлення про професії (44 %); відсутність в учнів зацікавленості певною сферою діяльності та недостатня поінформованість про попит на сучасному ринку праці (по 31 %).
18. Джерелами інформації профорієнтаційного змісту для учнів є інтернет-ресурси, засоби масової інформації (58 % відповідей учнів 9-х класів, 60 % – учнів 11-х класів). Інформацію про професії учні також отримують від батьків (старших членів сім’ї) (46 % і 35 % відповідей, відповідно); учителів, психолога (42 % і 35 % відповідей, відповідно). Майже третина (31 %) учнів 11-х класів формує уявлення про професію на підставі власних спостережень.
19. Профорієнтаційна робота в досліджуваних закладах загальної середньої освіти, у цілому, налагоджена. Більшість (по 63 %) заступників директорів і класних керівників ефективність цієї роботи оцінили як середню; майже третина (31 %) класних керівників та чверть (25 %) заступників директорів як високу.
20.   Профорієнтаційна робота в закладі освіти допомагає визначитись із вибором професії 44 % учнів 9-х класів та 39 % учнів 11-х класів; половина (51 %) батьків обрали відповідь «так», однак, 19 % уважають, що профорієнтаційна робота в закладі освіти не проводиться, чи заходи нецікаві, одноманітні.
21. Класні керівники основними джерелами отримання інформації профорієнтаційного спрямування назвали інтернет (76 %) та інформаційні ресурси закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (68 %). Інформацію та методичну допомогу консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників з цього питання отримують 34 % респондентів, на курсах підвищення кваліфікації – 22 % опитаних.
22. Більшість (60 %) представників адміністрації та майже третина вчителів (31 %) указують на брак сучасних інформаційно-методичних матеріалів профорієнтаційної тематики; 41 % класних керівників – на слабку матеріально-технічну базу закладів освіти (неможливість створення кабінету профорієнтації у закладі освіти, відсутність комп’ютерних програм із профорієнтації тощо), 24 % – на нестачу сучасних наочних матеріалів.
23. За останні 5 років більше половини класних керівників (59 %) не підвищували кваліфікацію з питань профорієнтаційної освіти та методики профорієнтаційної роботи; майже третина респондентів (30 %) ніколи не підвищували кваліфікацію з цієї тематики. Водночас, 40 % опитаних відповіли, що вони не потребують допомоги з питань профорієнтації; 18 % зазначили, що цього потребують.

Блогът Click here очаквайте скоро..

Full premium Here download theme for CMS

Bookmaker Bet365.gr The best odds.