На виконання наказу Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 06.09.2022 № 208-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2022-2023  навчальному році» у період з 06.03.2023 по 31.03.2023 було проведено моніторингове дослідження стану готовності педагогів до пролонгації  НУШ у 6-11-х класах.

Мета дослідження полягала у визначенні рівня сформованості компетентностей вчителів щодо реалізації принципів та компонентів НУШ в основній та старшій школі.

Дослідження проводилось методом анкетування педагогічних працівників та учнів 12-ти закладів загальної середньої освіти Липоводолинської селищної та Сумської міської територіальних громад.

У моніторинговому дослідженні стану готовності педагогічних працівників до пролонгації НУШ у 6-11-х класах узяли участь 824 респонденти: заступники директорів (2 %),  учителі 6-х та 10-х класів (15 %),  учні 6-х (56 %) та  учні 10-х класів (27 %).

Висновки

1. Усі педагоги (100 %) позитивно ставляться до впровадження реформи НУШ у практику своєї роботи.
2. Досліджені заклади освіти, на думку 50 % заступників директорів, частково готові до впровадження Концепції НУШ в освітній процес базової та старшої школи.
3. Лише 12 % заступників директорів та 19 % учителів вважають, що сучасний зміст освіти повністю відповідає вимогам сьогодення.
4. Усі (100 %) заступники директорів (32 % – повною мірою, 69 % – частково) та 97 % учителів основної та старшої школи (42 % – повною мірою, 51 % – частково) переконані, що зміни, обумовлені реформою НУШ, можуть покращити якість шкільної освіти в Україні.
5. Учителі закладів освіти, на думку всіх заступників директорів (100 %), ознайомлені з основними положеннями та змістом таких базових документів, як Концепція «Нова українська школа», «Державний стандарт базової середньої освіти».
6. Заступники директорів (75 %) вважають, що вчителі досліджених закладів освіти у повній мірі ознайомлені з вимогами професійного стандарту учителя закладу загальної середньої освіти.
7. Педагогічні працівники (100 % заступників директорів та 92 % учителів) зазначили, що необхідні знання Концепції НУШ вони отримали на курсах підвищення кваліфікації у Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.
8. Основними змінами, яких чекають опитані заступники директорів від реформи НУШ, є покращення матеріально-технічної бази закладів освіти (100 %), розвиток зацікавленості та підвищення мотивації учнів до навчання (100 %), покращення співпраці між усіма учасниками освітнього процесу (75 %), створення умов для самовираження, саморозвитку учнів (75 %).
9. Найвищим, на думку всіх (100 %) заступників директорів, є рівень сформованості культури самовираження, соціальної та громадянської компетентностей вчителів.
10. Рівень сформованості професійних компетентностей учителів представники адміністрації оцінили виключно достатнім та високим рівнями. Серед напрямів діяльності, учителі найкраще обізнані з сучасним змістом освіти, мають розвинуту на високому рівні мовно-комунікативну (94 %) компетентність.  
11. Більшість заступників директорів (від 82 % до 100 %) вважають, що готовність учителів до впровадження в практику роботи окремих компонентів НУШ відповідає достатньому та високому рівням.
12. Високим рівнем 82 % опитаних заступників директорів оцінили готовність учителів до реалізації в освітньому процесі принципу дитиноцентризму, з чим погодилися 38 % учителів.
13. Готовність учителів основної та старшої школи до наскрізного процесу виховання є різною: 75 % заступників директорів оцінили її високим рівнем, з чим погодилися лише 34 % опитаних учителів.
14. Проблемним у реалізації компонентів НУШ педагогічні працівники назвали інтегроване навчання (18 % заступників директорів та 19 % учителів оцінили готовність його впроваджувати середнім рівнем).
15. Готовність учителів до використання наскрізних змістовних ліній заступники директорів оцінили переважно достатнім рівнем (75 %), з чим погодилися 57 % учителів.
16. Від 78 % до 88 % опитаних учителів повідомили, що достатньо підготовлені до впровадження в практику своєї роботи основних ідей НУШ та навчають учнів із урахуванням принципів дитиноцентризму, ціннісного виховання, інтегрованого навчання, компетентнісного підходу.
17. Більшість опитаних учителів (60 %) високим рівнем оцінили власну здатність встановлювати рівні партнерські відносини з учнями, їхніми батьками та іншими членами педагогічного колективу.
18. Лідерська компетентність учителів міських закладів загальної середньої освіти на сьогодні сформована, переважно, на високому (63 %) та достатньому (25 %) рівнях; у селищних – на середньому (50 %) та достатньому (50 %) рівнях.
19. Високу оцінку 95 % опитаних учителів дали своїм здібностям щодо розвитку в учнів навичок вільного володіння державною мовою (93 %), культурної (86 %), громадянської (84 %) та соціальної компетентностей (84 %).
20. Здатність учителів спілкуватися іноземною мовою, здібності до формування математичної, підприємницької та фінансової компетентностей, були оцінені  частиною респондентів (від 21 % до 4 %) низьким рівнем.
21. На думку вчителів, переваги компетентнісно-орієнтованого навчання полягають у формуванні в учнів умінь і навиків, які необхідні їм у подальшому житті (84 %), створенні цілісної картини світу (64 %), для розвитку творчих здібностей (61 %) та підвищення інтересу до навчального матеріалу (57 %).
22. Для ефективного формування ключових компетентностей учнів основної та старшої школи, учителі проводять інтегровані уроки (62 %), уроки-презентації проєктів (52 %), уроки-подорожі (50 %),  уроки-змагання (43 %).
23. Майже у третини (31 %) опитаних учителів труднощі викликає добір змісту, форм організації та методів проведення уроків.
24. Указали на недостатність навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення в закладі, що зумовлюють неможливість повноцінної реалізації інтегрованого навчання,  48 % учителів міських та 21 % селищних закладів загальної середньої освіти.
25. У педагогічній практиці опитані учителі реалізують такі елементи педагогіки партнерства, як: стимулювання учнів до формування власної думки (91 %), використання самооцінювання та взаємної перевірки учнів (65 %), заохочення проєктної активності (58 %), стимулювання самоосвітньої активності (58 %), запровадження гейміфікованих та інтерактивних форматів навчання (49 %).
26. Учителі зазначили, що найкраще їм вдається навчити учнів висловлювати власну думку (88 %), читати текст із розумінням (88 %), приймати рішення (86 %), системно, критично мислити (83 %).
27.  Відповіді більшості (від 93 % до 69 %) опитаних учнів 6-х класів свідчать про ефективну роботу учителів щодо формування у них інформаційно-комунікаційної, мовної, природничої, екологічної  компетентностей, фінансової грамотності.
28. Повідомили, що мають гарно сформоване уміння критично мислити та адекватно оцінюють свої здібності, особистий внесок у суспільну діяльність, 88 % десятикласників.
29. Проблемним для третини (33 %) десятикласників селищних закладів освіти є читання та розуміння текстів.
30. Більшість опитаних десятикласників міських закладів освіти легко розуміють зміст прочитаних текстів (82 %), виділяють головну думку творів  (86 %), із легкістю аналізують графічні матеріали (77 %), складають плани і конспекти (76 % опитаних учнів).
31. Близько третини (від 31 % до 34 %) опитаних учнів 10-х класів міських закладів освіти відчувають емоційну нестабільність. При цьому, усвідомлюють необхідність контролю за власними емоціями 66 % респондентів.
32. Учні 6-х класів частіше за учнів 10-х класів опрацьовують на одному уроці теми з різних навчальних предметів; 16 % шестикласників указали на те, що вони не залучалися до інтегрованого навчання.
33. Учні 10-х класів частіше, ніж учні 6-х класів, для пошуку необхідної інформації використовують електронні засоби навчання, комп’ютерну техніку (69 %), демонструють власні творчі здібності на уроках та в позаурочний час (51 % відповідей).
34. Головними мотивами вибору улюблених предметів для учнів різних вікових груп виявились: ставлення учителя до учнів, компетентнісне спрямування навчального предмету, цікавий зміст навчального предмету.
35. Лише 22 % учнів 10-х класів указали на те, що обирані ними навчальні предмети пов’язані з їхньою майбутньою професією; 21 % пояснили свій вибір необхідністю отримання сертифікату НМТ.

Блогът Click here очаквайте скоро..

Full premium Here download theme for CMS

Bookmaker Bet365.gr The best odds.